(no subject)

Звертаємо вашу увагу на те, що у зв'язку з припиненням діяльності Комісії з розгляду зверень було внесено зміни до наказу ДП "ПРОЗОРРО" №35 (Порядок допорогових закупівель).
Наказ ДП "ПРОЗОРРО" № 49 від 20.06.2017 року https://drive.google.com/file/d/0ByerUpxzQgdBT1phX0QwSWs5Um8/view?usp=sharing Про внесення змін до порядку здійснення допорогових закупівель.
https://prozorro.gov.ua/news/shodo-zmin-v-nakaz-35

Парламент прийняв Закон України «Про енергетичну ефективність будівель»

Верховна Рада України 22 червня 2017 року прийняла Закон України «Про енергетичну ефективність будівель», який визначено одним з ключових законів у реформі енергоефективності.
Закон регулює відносини, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель з метою підвищення рівня енергетичної ефективності будівель з урахуванням місцевих кліматичних умов та забезпечення належних умов для проживання та/або життєдіяльності людей у таких будівлях.
За словами Віце-прем'єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубко, цей Закон запроваджує енергетичну сертифікацію, із визначенням класу будівлі за європейською шкалою та рекомендаціями зі зменшення енергоспоживання, встановлює правила атестування енергоаудитората їхню відповідальність. Очікується, що введення в його дію стимулюватиме споживачів заощаджувати ресурси, наблизить Україну до європейського рівня послуг та відкриє ринок енергоаудиту.
Важливі новації документа – фіксація нормативно-правових засад для незалежного моніторингу сертифікатів енергоефективності будівель, а також – відповідальності за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Законом також внесено відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про рекламу» та «Про регулювання містобудівної діяльності».
Геннадій Зубко відзначив, що документ спрямовано на виконання зобов’язань України з імплементації у національне законодавство вимог відповідної Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС.

(за матеріалами прес-службиВіце-прем'єр-міністра України)

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250090873&cat_id=244276429

Підсумки навчання 12-14 червня 2017 року

Підсумки навчання 12-14 червня 2017 року на тему: «Поглиблене навчання за Законом України “Про публічні закупівлі”: від перших кроків до проведення процедур та основної практики. Особливості роботи з майданчиками, веб-порталом prozorro.gov.ua та модулями аналітики у закупівлях»

12-14 червня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела триденне навчання на тему: «Поглиблене навчання за Законом України “Про публічні закупівлі”: від перших кроків до проведення процедур та основної практики. Особливості роботи з майданчиками, веб-порталом prozorro.gov.ua та модулями аналітики у закупівлях».
Саме сфера закупівель відповідає за ефективну медицину, чисті вулиці та яскраве світло ліхтарів. З 1 серпня 2016 року електронна система закупівель на повну силу розправила плечі. На дану реформу покладають великі надії українці та світова спільнота, адже всім набридло спостерігати за імітацією реформ.
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектори розкрили механізм проведення допорогових і понад порогових електронних закупівель.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
 Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів у безпосередній присутності на торгах;
 Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
 Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
 Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
 Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.

У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
 діяльність тендерного комітету/уповноваженої особи;
 зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
 планування закупівель;
 особливості проведення допорогових закупівель;
 основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
 особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
 особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
 укладення договору про закупівлю та зміну істотних умов договору;
 порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
 Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
 Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
 Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).

2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42).

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38-41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34-37 (дані статті додатково надаються у вкладенні).

4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua — аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).

6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
• Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
• Відшкодування збитків.
• Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
• Застосування штрафних санкцій.
• Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

7. Оцінка за неціновими критеріями
Досить часто замовник стоїть перед питанням щодо можливості визначення переможця не лише за ціною, а і за допомогою інших критеріїв.
Відповідно до статті 27 та статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі” умовами тендерної документації може бути визначено цінові та нецінові критерії з урахуванням наступного:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів;
- питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу;
-перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій;
- під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни;
- під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни;
- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Як вже було зазначено, у випадку застосування нецінових критеріїв учасник приймає участь у аукціоні за приведеною ціною. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Отже замовник може встановити в умовах тендерної документації нецінові критерії. Разом з тим, можливість їх застосування обмежена законодавством.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23. Та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 18-24 (додатково дані статті надаються у вкладенні).

9. Нові санкції
Сімнадцятого травня 2017 року набув чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017).
Указ опубліковано у випуску газети «Урядовий кур’єр» № 89 (від 17.05.2017). Пунктом 4 Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Окрім введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указом № 133/2017 вирішено визнати такими, що втратили чинність:
- Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"»;
- Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"»;
- Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).
Звертаємо увагу, що Указом № 133/2017 передусім передбачено створення єдиного санкційного списку для фізичних та юридичних осіб.
Зокрема, однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».
Детальнішу інформацію щодо санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Також з інформацією про фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали».

Слухачі навчання отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1-1. Стаття «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ, стор. 38-39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.
3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11-13.
4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22-23.
5. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
6. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями згідно із Законом України “Про публічні закупівлі“» – випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 16-21.
7-1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16-23.
7-2. Стаття «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 18-24.
8. Стаття «Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт, послуг у 156 юридичних осіб» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 46-47.
9. Стаття «Чи потрібно проводити торги на відшкодування та оренду?» - випуск журналу № 8 (47) за серпень 2017 року, стор. 8-11.
10. Стаття «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» – випуск журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 22-25.
11. Стаття «Створення тендерного комітету: базові знання» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 40-47.
12. Стаття «Уповноважена особа замовника – це?» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2017 року, стор. 30-33.
13. Стаття «Аналіз судової практики при винесенні судами першої інстанції України рішень за результатами розгляду адміністративних справ за статтею 164-14 КУпАП» — випуск журналу № 8 (59) за серпень 2016 року, стор. 32-41.
14. Стаття «Апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне право-порушення за статтею 164-14 КУпАП: практичний інструментарій» — випуск журналу № 9 (50) за вересень 2016 року, стор. 28-36.
15. Стаття «Складання протоколів про адмінправопорушення за статтею 164-14 КУпАП за новими правилами» — випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 24-25.
16. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — випуск журналу № 3 (42) за березень 2015 року, стор. 12-17.
17. Схема. Як проводяться відкриті торги.
18. Схема. Як проводяться відкриті міжнародні торги.
19. Схема. Як проводиться звичайна переговорна процедура.
20. Порівняння допорогових та надпорогових закупівель (презентація).
21. Окремі практичні ситуації та правильні відповіді на них.

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.

Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!

Прямий договір замість переговорної процедури: чи можливо та за яких умов?

#Поради_від_Радника
Прямий договір замість переговорної процедури: чи можливо та за яких умов?
Замовник двічі провів відкриті торги на 215 тис. грн на закупівлю послуг і двічі такі торги відмінив через відсутність достатньої кількості учасників. У зв’язку з тим, що потреба у закупівлі не відпала, замовник самостійно здійснив пошук потенційних постачальників, один з яких запропонував ціну, яка не перевищує вартісні межі, встановлені у абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон, Закон про публічні закупівлі), тобто є меншою за 200 тис. грн.
Яку процедуру може обрати замовник для здійснення відповідної закупівлі?
В зазначеній ситуації можливо два шляхи проведення закупівлі.
У випадку, якщо очікувана вартість закупівлі у річному плані залишається 215 тис. грн., то замовник може провести переговорну процедуру згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону про публічні закупівлі.
Разом з цим, оскільки, потенційний надавач послуг запропонував ціну, яка є меншою за вартісні межі, встановлені у абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, тобто не потребує проведення процедури закупівлі згідно Закону - здійснення такої закупівлі можливе шляхом укладення прямого договору або проведення допорогової закупівлі. Проте, у такому випадку, замовник повинен попередньо відобразити очікувану вартість предмета закупівлі, яка буде менше 200 тис. грн. у додатку до річного плану закупівель і лише після цього укладати прямий договір або провести допорогову закупівлю.

Як же отримати довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів в електронному вигляді?


Як же отримати довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів в електронному вигляді? Актуальні матеріали, розміщені у новому випуску журналу.
http://radnuk.com.ua/
https://www.facebook.com/radnukdz/
https://twitter.com/radnukdz
https://vk.com/radnukdz
https://www.tumblr.com/blog/radnuk
http://radnuk.livejournal.com/
https://plus.google.com/+РадникДЗ

Представництво інтересів замовників та учасників в Антимонопольному комітеті України:


Представництво інтересів замовників та учасників в Антимонопольному комітеті України:
- професійно готуємо скарги до АМКУ;
- відстоюємо інтереси при подачі скарг в АМКУ;
- підготовка пояснення на отриману скаргу;
- підготовка пакету документів на вимогу АМКУ;
- представництво Ваших інтересів в АМКУ.
Вартість від 500 грн.
Вирішення спорів та неясностей вимагає спеціальної підготовки і кваліфікації. Ми допоможемо відстояти Ваші права та законні інтереси.

Тел.: +38(044) 451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
http://radnuk.com.ua/
#радник #АМКУ

Підсумки навчання для учасників 30-31 травня 2017 року

30-31 травня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела навчання для учасників торгів на тему: «Нова система, новий Закон – перемагаємо по-новому».
Реформа у сфері закупівель, це не просто переведення паперових тендерів в електронний формат, а також додаткове відкриття для бізнесу ринків збуту, а для замовників звісно - це можливість зекономити кошти та провести ефективно процедури закупівлі. Але не дивлячись на те, що нові можливості відкрилися багатьом учасникам, не усім вдається приймати участь в таких закупівлях і звісно не в усіх є можливість вигравати.
Тому на наших навчаннях ми більш детально розглядаємо основні нюанси на які учасникам необхідно звернути увагу для ефективної участі та перемоги.
Наша основна мета навчання для учасника — це його перемога. Наш обов'язок — навчити їх прикласти максимум зусиль для перемоги в процедурі закупівлі.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
 Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
 Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
 Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
 Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
 Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
Було детально проаналізовано новий алгоритм дій учасника при участі у процедурах закупівель за Законом про публічні. Після виступу лектора відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів заходу. Найактуальніші з них наступні:

1. Конфіденційна інформація
В частині 2 статті 27 Закону встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону.
Звертаємо увагу, що наразі конфіденційною учасники зможуть визначити інформацію тільки у разі участі в відкритих торгах з публікацією на англійській мові.
Конфіденційна інформація про фізичну особу в процедурі закупівлі
Доволі часто в тендерних документах ми зустрічаємо вимоги замовника щодо надання в складі тендерних пропозицій копій документів, які посвідчують особу, її місце проживання, освіту, стаж та місце роботи, стан здоров’я тощо. Учасники вважають, що дані вимоги порушують право на конфіденційну інформацію фізичної особи, передбачене Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про інформацію» та низкою інших нормативно-правових актів.
Питання правомірності даних вимог та обов’язковості їх виконання учасником було розглянуто в Журналі 1 (64) за січень 2017 року на стор. 17 -21. Та в Журналі № 7 (46) за липень 2015 року на стор. 22 -25. (Додатково дані статті надаються у вкладенні).

2. Коли завантажувати тендерну пропозицію?
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. Примірну тендерну документацію затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 квітня 2016 року № 680. Згідно з Порядком заповнення тендерної документації, замовник у розділі «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначає кінцевий строк подання тендерної пропозиції.
Окрім того, частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково потрібно зазначати кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно форми оголошень про проведення відкритих торгів та про проведення конкурентного діалогу, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – наказ № 490), містять пункт, в якому зазначають кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Також частиною 5 статті 25 Закону передбачено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховують у разі, якщо їх отримано електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, будь-які зміни до тендерної пропозиції можна вносити лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій, а відповідно і замовники такі зміни беруть до розгляду в разі, якщо їх подано до закінчення даного строку.
На всіх електронних майданчиках та на веб-порталі ProZorro фіксується дата та час подання документів у складі пропозиції, а також внесення будь-яких змін. Враховуючи це, замовник з легкістю зможе ідентифікувати, що було завантажено після строку подання пропозицій.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 10(61) за жовтень 2016 року на стор. 18-23 (кожен слухач отримав на електронну пошту).

3. Особливості подання пропозиції учасниками
Згідно частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
 Згідно статті 5 Закону про електронні документи електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
 Згідно статті 6 Закону про електронні документи для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Також звертаємо увагу, що згідно частини 1 статті 14 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. При цьому подання учасниками документів у паперовій формі Законом не передбачено.
Детальніше з рішенням АМКУ про ЕЦП Ви зможете ознайомитися у вкладенні. Також детальнішу інформацію про використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції Ви можете прочитати в Журналі № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 23 -24. Та Журнал № 4 (67) квітень 2017 на стор. 32-33.

4. Застосування господарсько-оперативних санкцій
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися в журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).

6. Послуги по здійсненню представницьких функцій у підрозділах МВС України з питань оформлення інформаційної довідки про відсутність або наявність судимостей
Послуга по оформленню довідки про відсутність або наявність судимостей надається в усіх Центрах обслуговування громадян "Паспортний сервіс" за бажанням при безпосередньому зверненні заявників.
Вартість оформлення довідки про несудимість в залежності від терміновості
Терміни оформления довідки про несудимість Ціна оформлення Ціна + коміссія термінала в Центрі
3 рабочих дня* 150 грн 160 грн
7 рабочих днів* 120 грн 130 грн
14 рабочих днів* 80 грн 87 грн
Дублікат довідки може заказуватися лише разом з основною та видаєтся разом з нею, але можливе різне призначення отримання 30 грн 35 грн
Перелік необхідних документів для оформлення довідки про несудимість для громадян України:
• Паспорт громадянина України;
• Для осіб до 14 років свідоцтво про народження;
• Заява-доручення (формується на місці).
Перелік необхідних документів для оформлення довідки про несудимість для нерезидентів України:
• Закордонний паспорт та переклад паспорту на українську мову завірений в установленому порядку (посвідка на постійне проживання або посвідка на тимчасове проживання);
• Заява-доручення (формується на місці).
Детальніша інформація про даний сервіс за посиланням - https://pasport.org.ua/poslugi/dovidka-pro-nesudimist

7. Оцінка за неціновими критеріями
Досить часто замовник стоїть перед питанням щодо можливості визначення переможця не лише за ціною, а і за допомогою інших критеріїв.
Відповідно до статті 27 та статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі” умовами тендерної документації може бути визначено цінові та нецінові критерії з урахуванням наступного:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів;
- питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу;
-перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій;
- під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни;
- під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни;
- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Як вже було зазначено, у випадку застосування нецінових критеріїв учасник приймає участь у аукціоні за приведеною ціною. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Отже замовник може встановити в умовах тендерної документації нецінові критерії. Разом з тим, можливість їх застосування обмежена законодавством.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8. Нові санкції
Сімнадцятого травня 2017 року набув чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017).
Указ опубліковано у випуску газети «Урядовий кур’єр» № 89 (від 17.05.2017). Пунктом 4 Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Окрім введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указом № 133/2017 вирішено визнати такими, що втратили чинність:
- Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"»;
- Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"»;
- Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).
Звертаємо увагу, що Указом № 133/2017 передусім передбачено створення єдиного санкційного списку для фізичних та юридичних осіб.
Зокрема, однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».
Детальнішу інформацію щодо санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Також з інформацією про фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали».

9. Чи реально отримати електронну довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів?
Про таку можливість Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомляє у своєму листі від 04.05.2017 № 3304-06/14682-06. Але перша наша спроба отримати таку Довідку через «Електронний кабінет платника» виявилася невдалою. Нам її видали, але не в електронному вигляді, а в паперовому. Після багатьох спроб усе ж добитися справедливості на наш запит від 18 травня 23-го ми все ж отримали таку електронну Довідку. Але не все так просто, як було анонсовано.
Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567. пунктом 7 даного порядку передбачено, що довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді
Порядок видавання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567 (далі — Порядок). У пункті 3 даного Порядку встановлено, що Довідку видають безоплатно на підставі заяви, форму заяви затверджено додатком 2 до Порядку № 567 платника податків про видавання Довідки. Заяву складають з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) платник податків подасть Довідку. У нашому випадку необхідність отримання суб’єктом господарювання Довідки регламентує Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі — Закон). Відповідно до пункту 4 Порядку строк розгляду заяви платника податків та видавання Довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.
Також звертаємо увагу, що пунктом 7 даного Порядку передбачено, що Довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді. Довідку в паперовому вигляді платник податків або його законний чи уповноважений представник отримує безпосередньо в органі доходів і зборів, до якого було подано заяву про отримання Довідки. Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, Довідку можуть надавати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Отже, з вищенаведеної інформації можна зробити висновок, що електронна Довідка передбачена Порядком. Замовник у тендерній документації може встановлювати вимогу про надання і оригіналу (сканована копія з оригіналу) або нотаріально завіреної копії Довідки, або електронної довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів). (Детальнішу інформацію щодо отримання такої довідки Ви може прочитати в Журналі № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8 -15. Додатково дана стаття надається у вкладенні)

Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці з процедурами закупівель.
А також всі учасники навчання в кінці заходу отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1. Стаття «Конфіденційна інформація в документах учасника: шукаємо межу дозволеного» - випуск журналу № 7 (46) за липень 2015 року, стор. 22-25.
2. Стаття «Конфіденційна інформація про фізичну особу в процедурі закупівлі» - випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 17-21.
3. Стаття «Строк подання тендерних пропозицій: чи потрібно розглядати документи, подані після його закінчення?» - випуск журналу № 10 (61), стор. 18-23.
4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22-23.
5. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
6. Рішення АМКУ про ЕЦП. Особливості накладання ЕЦП постачальника - випуск журналу № 4 (67) квітень 2017, стор. 32-33.
7. Стаття «Використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції» - випуск журналу № 3 (66) за березень 2017 року, стор. 23-24.
8-1. – 8-5. Правові позиції АМКУ.
9. Стаття «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» - випуск журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 22-25.
10. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 на стор. 16-21.
11. Нові санкції РНБО - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47.
12-1., 12-2. Рішення суду щодо перебігу строку.
13. Лист ДП «Прозорро» до ДКСУ з приводу показника ПДВ.
14. Стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8-15.

Звертаємо увагу! Для усіх учасників навчання надається 30 % знижка на передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель»

Отже, дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!
Навчаємо у зручний для Вас час!